Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2018 року у справі №800/523/16
Ухвала КАС ВП від 04.04.2018 року у справі №800/523/16
Постанова ВАСУ від 27.03.2017 року у справі №800/523/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 року м. Київ справа № 800/523/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Єрьоміна А.В.,

Калашнікової О.В.,

Кравцова О.В.,

Мороза В.Ф.,

при секретарі Кальненко О.І.,

за участю ОСОБА_4, представника позивача - ОСОБА_5, представника Верховної Ради України - Лаптієва А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Верховної ради України про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1604-VIII про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді,

в с т а н о в и л а:

29 вересня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом до Верховної ради України, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 3581-4 про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді.

18 листопада на адресу суду надійшла заява ОСОБА_4 про зміну предмету позову, в якій вона просила визнати протиправною та скасувати постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1604-VIII про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді, чим було уточнено номер оскаржуваної постанови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Указом Президента України від 11.11.2003 року № 1286/2003 ОСОБА_4 було призначено на посаду судді Святошинського районного суду м. Києва.

Постановою Верховної Ради України від 22.10.2009 року № 1683-VІ ОСОБА_4 обрано на посаду судді безстроково.

На позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України 29.09.2016 року було прийнято постанову № 1604-VIII «Про звільнення судді», якою ОСОБА_4 звільнено з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді.

Позивачка вважає, що при прийнятті вищезазначеної постанови відповідачем порушено вимоги пункту 2 частини 5 статті 2161 Регламенту Верховної Ради України, а саме: не повідомлено про засідання за три дні до засідання, не перенесено розгляд справи у зв'язку із першою неявкою, що мало наслідком незаконне звільнення, порушення права на захист та порушення принципу юридичної визначеності.

На думку позивачки, відповідач не виконав вимоги частини 4 статті 2161 Регламенту Верховної Ради України, а саме не здійснив обговорення обставин, підстав, оцінки доказів та висновків з обговорюваного питання, чим порушив право Позивача на належний процес та неупереджений розгляд питання про звільнення.

Позивачка вважає, що відповідачем не виконано вимоги частини 8 статті 2161 Регламенту Верховної Ради України щодо поіменного голосування присутніх народних депутатів, оскільки за звільнення позивачки проголосувало 24 відсутніх народних депутати.

За ствердженням позивачки, відповідачем здійснено надмірне зловживання своїми правами в результаті дії неякісного закону, що має наслідком порушення права позивачки на приватне життя, а зокрема, права не бути незаконно звільненим.

У зв'язку із вищенаведеними обставинами, ОСОБА_4 звернулася до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1604-VIII «Про звільнення судді», якою ОСОБА_4 звільнено з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді.

В судове засідання позивачка та її представник підтримали позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що Верховна Рада України, приймаючи постанову від 29.09.2016 року № 1604-VIII, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно із частиною 2 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оскаржуються до Вищого адміністративного суду України.

Тобто, позовна заява ОСОБА_4 є адміністративним позовом, який підлягає розгляду Вищим адміністративним судом України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Указом Президента України від 11.11.2003 року № 1286/2003 ОСОБА_4 було призначено на посаду судді Святошинського районного суду м. Києва.

Постановою Верховної Ради України від 22.10.2009 року № 1683-VІ ОСОБА_4 обрано на посаду судді безстроково.

Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 22.04.2015 року прийняла висновок № 20/02-15, яким вирішила визнати в діях судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 порушення присяги та направити висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для розгляду і прийняття рішення.

05 листопада 2015 року Вища рада юстиції прийняла рішення № 819/0/15-15, про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді.

22 лютого 2016 року постановою Вищого адміністративного суду України визнано незаконним та скасовано рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 року № 819/0/15-15.

Постановою Верховного Суду України від 12.07.2016 року скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 22.02.2016 року та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 року № 819/0/15-15 - відмовлено.

На вимогу Президента України 29.09.2016 року скликано позачергове засідання Верховної Ради України VIII скликання, на якому було заплановано розгляд питання звільнення суддів, у тому числі - позивачки.

На позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України 29.09.2016 року було прийнято постанову № 1604-VIII про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді.

Процедура призначення, звільнення та переведення судді встановлена Конституцією України, Законами України «Про Вищу раду юстиції», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про Регламент Верховної Ради України».

Відповідно до статті 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції станом на 29.09.2016 року) , суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Частиною 5 статті 126 Конституції України (в редакції станом на 29.09.2016 року) встановлено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Згідно із частинами 1 - 3, 5 статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до пункту 5 частини 5 статті 126 Конституції України, суддя звільняється з посади у зв'язку з порушенням ним присяги судді. Факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції. Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції». На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.

Відповідно до статті 122 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, визначається цим Законом та Регламентом Верховної Ради України. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.

За змістом частин 3 - 5, 8, 9 статті 2161 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» подання про звільнення судді, обраного Верховною Радою України безстроково, вноситься до Верховної Ради України Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною 5 статті 126 Конституції України.

Обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою України безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради України подання Вищої ради юстиції.

Після доповіді суддя, питання стосовно якого розглядається, має право на виступ. При звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 частини 5 статті 126 Конституції України присутність судді є обов'язковою. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання Верховної Ради України, на якому розглядатиметься це питання. Такий суддя має право на представника. У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради України, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.

Рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою Верховної Ради України. Голосування про звільнення суддів може проводитися списком, а з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини 5 статті 126 Конституції України, - щодо кожного судді окремо.

У разі неодержання необхідної для прийняття рішення кількості голосів народних депутатів за звільнення з посади судді, обраного безстроково, з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини 5 статті 126 Конституції України, проводиться повторне голосування.

27 вересня 2016 року прес-служба Апарату Верховної Ради України на сайті Верховної Ради України, відповідно до пункту 1 Розпорядження від 27.09.2016 року № 352, розмістила інформацію із запрошенням для участі суддів у розгляді на пленарному засіданні питання про звільнення суддів, у тому числі і позивачки.

Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя 28.09.2016 року о 12.20 на адресу Святошинського районного суду м. Києва було передано телефонограму про розгляд подання Вищої ради юстиції про звільнення позивачки з посади судді за порушення присяги на пленарному засіданні Верховної Ради України 29.09.2016 року.

Святошинський районний суд м. Києва 28.09.2016 року о 16.04 год. факсом повідомив Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя про те, що повідомити суддю Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 про обов'язкову присутність на позачерговому пленарному засіданні 29.09.2016 року не виявляється можливим, оскільки з 12.09.2016 року по 30.09.2016 року вона перебуває у щорічній відпустці і зв'язок з нею відсутній.

Також на адресу Верховної Ради України Святошинським районним судом м. Києва 28.09.2016 року о 17.55 год. було направлено телеграму про те, що суддя ОСОБА_4 не повідомлена про засідання 29.09.2016 року, так як вона знаходиться у відпустці.

Аналіз вищенаведених положень Регламенту Верховної Ради України дає підстави для висновку про те, що присутність судді при першому розгляді питання про його звільнення є обов'язковою умовою розгляду Верховною Радою України такого питання. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання. Лише повторне неприбуття належно повідомленого судді дозволяє Верховній Раді України розглянути питання про звільнення судді з посади за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка, в порушення вимог абзацу 2 частини 5статті 2161 Регламенту Верховної Ради України, не була повідомлена про розгляд питання про її звільнення за три дні до засідання Верховної Ради України 29.09.2016 року.

Поряд з цим, частина 8 статті 19 Регламенту Верховної Ради України встановлює, що у невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії Верховної Ради України на вмотивовану вимогу осіб, які згідно з Конституцією України мають право вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради України, а також за пропозицією Погоджувальної ради (пункт 4 частини 14 статті 73 Регламенту) Голова Верховної Ради України не пізніше як у триденний строк скликає позачергове засідання Верховної Ради України.

З огляду на викладене та на те, що розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги носить спеціальний характер, суд вважає, що розгляд такого питання про звільнення судді не може бути здійснено на позачерговій сесії Верховної Ради України.

Крім того, Регламент передбачає спеціальний порядок прийняття рішення про звільнення з посад суддів, обраних безстроково (статті 216, 2161 Регламенту).

Відповідно до частини 2 статті 216 Регламенту Верховної Ради України, підготовку питань про звільнення з посад суддів, обраних Верховною Радою України безстроково, до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради організовує Голова Верховної Ради України, а вразі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

Таким чином, організація підготовки розгляду питань, винесених на розгляд позачергового засідання Верховної Ради України 29.09.2016 року, скликаного розпорядженням Голови Верховної Ради України, покладалася на Голову Верховної Ради України - Парубія А.В.

Як вбачається з матеріалів справи, проект постанови про звільнення судді, який було внесено на розгляд Верховної Ради України 29.09.2016 року, був внесений народним депутатом України Гройсманом В.Б.

Однак, 14.04.2016 року повноваження народного депутата Гройсмана В.Б. були достроково припинені у зв'язку з призначенням його Прем'єр-міністром України.

Відповідно до частини 2 статті 105 Регламенту, законопроект вважається відкликаним, якщо до його прийняття в першому читанні повноваження народного депутата - ініціатора його внесення достроково припинено.

За змістом частини 5 статті 89 Регламенту Верховної Ради України, право законодавчої ініціативи здійснюється шляхом внесення до Верховної Ради проектів законів, постанов; проектів інших актів Верховної Ради; пропозицій до законопроектів; поправок до законопроектів.

Згідно із пунктами 1, 2 частини 6 статті 89 Регламенту Верховної Ради України, законопроект - проекти законів, постанов Верховної Ради, які містять положення нормативного характеру. Проект іншого акта - проекти постанов, резолюцій, декларацій, звернень, заяв, що випливають з установчих, організаційних, контрольних та інших функцій Верховної Ради.

Частина 3 статті 138 Регламенту Верховної Ради України передбачає, що постанови та інші акти Верховної Ради приймаються з дотриманням процедури, передбаченої для розгляду законопроектів у першому читанні з прийняттям їх у цілому, якщо Верховною Радою не прийнято іншого рішення.

Відтак, відповідна процедура передбачена і для відкликання інших актів Верховної Ради України з тих самих підстав, що і законопроект.

Таким чином, проект постанови № 3581-4 на момент розгляду його на позачерговому засіданні Верховної Ради України вважається відкликаним, що не було взято до уваги відповідачем.

З огляду на вищевикладене, відповідачем допущено суттєві порушення Регламенту Верховної Ради України. внаслідок чого постанова від 29.09.2016 року № 1604-VIII не може вважатися законною через недотримання встановлених процедурних правил.

Даний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 10.05.2016 року по справі за позовом ОСОБА_10 до Верховної Ради України, яка полягає у тому, що ухвалене Верховною Радою України із порушенням Регламенту рішення є незаконним.

Крім того, Європейський суд з прав людини у Рішенні по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначив, що «…процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів. Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для звільнення заявника з посади, включаючи процес ухвалення рішення на пленарному засіданні парламенту».

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи позивача в обґрунтування позову про порушення депутатами Верховної Ради України порядку реєстрації та голосування на пленарному засіданні свого підтвердження належними та допустимими доказами під час розгляду справи не знайшли.

Однак, з огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1604-VIII «Про звільнення судді».

На підставі викладеного та керуючись статтями 18, 160, 161, 162, 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и л а :

Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1604-VIII «Про звільнення судді».

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною 7 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.В. Єрьомін

О.В. Калашнікова

О.В. Кравцов

В.Ф. Мороз